Від його імені завжди пахне сонцем

Єдиним чоловікам у моєму житті присвячується

Той, який свято вірить тобі.  Той, який свято вірить у тебе.

Він  знає всі зменшливо-пестливі форми мого імені. Він застав мої перші кроки та першу любов.  Можливо, його образ дещо ідеалізовано. Але він назавжди залишиться дідусем з блакитними очима, який так свято вірив у мене.

Моє дитинство пов’язане саме з його санчатами. Моє дитинство пов’язане саме з його казкою. Моє дитинство пов’язане саме з ним.

Лише він ладен місяцями тримати для мене найсолодше та найчервоніше яблуко.

Його віри вистачило б на весь світ.

Той, який завжди  любить та завжди чекає.

___________________________________________________________

Татко.

Ні, він не ідеал. Але й таких татусів більше немає.
Він приносив мені подарунки від зайчика, купував взимку морозиво  та складав свої власні казки. Я й досі пам’ятаю ці історії про Настусю, Катрусю та Лева. Я буду розповідати їх своїм дітям. Е ні, нехай татко подарує ще комусь таке ж щасливе дитинство.

 Наша історія почалася ще задовго до мого народження. А тепер я помітила його першу сивину на скронях. А ще на його вусах, котрі так лоскотали мої дитячі щічки. День за днем він стає все більш схожим на дідуся. От на  такого доброго вусатого діда, котрий ладен віддати усе, заради своїх внуків. І донечок.

Він почав носити окуляри.  А через 2 місяці він поведе старшу доньку до вінця.

Я знаю, що він дуже гордий за нас.

Я знаю, що він дуже нас любить. Знаєте, я можу напевне сказати, що ще ніхто так не любив своїх доньок , як він. Справді.  Він пробачає абсолютно все. Він ніколи не ображається. Він ладен віддати все, аби ти тільки була щасливою.

 Весь Всесвіт міг помістити в їхніх руках. Але, чомусь, там завжди була я.

 Моє серце навіки належатиме лише цим двом чоловікам.